fornit13

Ну что ж, год близится к завершению, а в это время Англия отыграла очередной тур. Увы, как я и ожидал, борьба за чемпионство не просто обострилась – она приобрела для «Челси» практически безнадежный характер. И если бы не повышенный травматизм «МЮ» - продолжаю именно его считать главным виновником сенсационных поражений от «Астон Виллы» и «Фулхэма», то уже сейчас наступила бы ясность. Сейчас игроки манкунианцев (напоминаю, что жители Манчестера-Манкуниума, а не поклонники «МЮ») один за другим возвращаются в строй, в то время как у «Челси» Дрогба с Калу отыграют в понедельник – и адью! Кто останется – тот еще вопрос, чего наиграют, если даже в боевом составе голы не забивают, а рожают уже два матча – ответ кажется очевидным.

Стоит ли делать выводы по работе Карло Анчелотти? Конечно, подождем. Но вопросы накопились и продолжают возникать.

С другой стороны, вроде бы и играли в Бирмингеме ничего – да, банку команда Брюса положила чистую, но «Челси» столь моментов испоганил, что смешно на это слишком сетовать. Невезуха была жуткая, хотя в данном случае стоило бы поговорить а) о нехватке мастерства; б) а почему ни одного момента не было у Дрогба? Чего это он в подыгрыш отбыл?!

В самом деле, ничего хорошего от понедельника-вторника не жду. Кроме, конечно, отъезда в Никиту, куда отправляюсь со старшими своими девочками. Буду бомбить вас посланиями уже оттуда. На всякий случай напоминаю, что следующий номер «Футбола» выйдет 4 января (а потом 11-го), работа не прекращается ни на минуту, и Англию с Кубком, и Испанию с ее туром подберем обязательно. При современной постановке коммуникации личное присутствие на работе давно перестало быть обязательным.

Необходимо сделать интервьюху с Денном Олейником (отменно поговорили с ним и с женой в субботу), большую статью о стадионах для «Технической газеты» и подготовить один из томов «Энциклопедии чемпионатов мира», а именно 8-й – посвященный 2006 году. Разумеется, вычитку материалов соратников и очередную редакционку никто не отменяет. Хотелось бы забить болт на футбол и «Футбол» недельки этак на две, но они не отпускают.

Никто никого – так, чтобы мы сказали «Ах!» или хотя бы «А!» - еще не купил. Ждем-с, точнее, надеемся, но не очень.

С наступающим, друзья!

Лиссабон, неделю назад примерно:

( кое-что еще )

Дорогі друзі!
Сьогодні я "зникаю" з Києва і до 10-го січня зможу заходити в інтернет хіба вряди-годи, та й то лише в режимі читання, а записів нормально вести не зможу - зв"язок з ноутбука через модем-мобілку дуже слабенький і ненадійний.

Тому наперед
вітаю всіх ІЗ НОВИМ РОКОМ, і дуже сподіваюся,
що наступний рік буде більш плідним і менш нервовим,
більш творчим і менш "смиканим",
що діти будуть тішити, а батьки не хворіти,
що в родинах буде затишок, дастаток, любов і щира молитва,
що виходитимуть добрі книжки, звучатиме добра музика і писатимуться добрі картини,
що буде менше політики, а більше щирого дружнього спілкування...
утім, хай політика теж буде - але непомітна!

Смачної Вам куті на Святий вечір,
дзвінкої колядки
і веселого РІЗДВА ХРИСТОВОГО!!!

Для lana_svitankova :
Дорога Лано!
Вчора мене передали Ваш подарунок, і сьогодні я примостив його собі над комп"ютером, працюю - і все поглядаю, милуючись...
І на душі стає так тепло-тепло...
І я думаю про те, що світ насправді прекрасний, якщо в ньому є такі світлі люди, як Ви!!! 

Пояснення для всіх інших друзів: мова йде про неймовірної краси листівку, зроблену так ніжно, що всі мої спроби її сфотографувати виявилися марними. Тому повірте мені на слово: вона дивовижна!

Як повідомило "Дзеркало тижня", моя книжка "Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому" (Л: Видавництво Старого Лева, 2009. Серія "Обережно: дівчатка!") - у короткому списку "Книжки року-09" у номнації "Книги для дошкільнят та молодших школярів".



Усі короткі списки рейтинґу тут: http://www.dt.ua/3000/3680/68162

ЕЛІ ТА ДІТИ

У виставковому центрі Києво-Могилянської академії (що на Іллінській, 9) цими днями демонструються напрочуд цікаві роботи київської художниці Віри Крутіліної. Виставка зветься «Дитячий портрет. Дорослий портрет», хоча дорослих на її картинах небагато – з восьми десятків (!) портретів лише на одному бачимо дівчинку з татом, а на всіх інших – діти, діти, діти... Справжнє «суцвіття» дітей різного віку, характеру, світобачення, вподобань; поодинці й по двоє-троє; яких художниця «піймала» за найрізноманітнішими дитячими заняттями і передала так природно, органічно, невимушено, що просто неможливо не замилуватися...

Віра Крутіліна. Стефа. Полотно, олія. 2009. Картина з виставки

Утім, не все так просто в цій виставці, як може видатися на перший погляд. Бо ж самого лише замилування для мистецтва замало, мистецтво вимагає мислення – і аж тоді помічається головне. Те, скажімо, що виставка одразу ж справляє враження якоїсь наївної дитячої незавершеності: більшість портретів не лише без рам, а й навіть без підрамників; нерідко цілі фраґменти картин – це чисте полотно, лише ледь проґрунтоване... А ще кидаються в очі широкі, різкі, покручені, де-не-де навіть грубі мазки напрочуд тривожних кольорів – вони ніби не визначальні, вони ніколи не спотворюють просвітленої краси дитячих облич, та все ж проступають як не в одязі, то в предметах чи тінях, які оточують дитину. Більшою чи меншою мірою – але неодмінно присутні! Є, щоправда, один-єдиний портрет, у самісінькому центрі виставки, ніби зачаєний за колоною, – лише там абсолютне, ідеальне роздолля сонячних барв і відтінків, лише там немає жодної затаєної тривоги...

...Річ у тім, що дорослий портрет – це світ, яким він є нині (або яким ми воліємо його нині бачити – в міру власного марнославства). А дитячий портрет – це світ, яким він буде, або... може бути незабаром. А може й не бути... Придивившись до дітей на полотнах Віри Крутіліної, ми побачимо не лише їх такими, якими вони є тепер, – ми побачимо і їхніх батьків (з усіма їхніми питомо дорослими чеснотами й вадами, котрі неодмінно відображаються на дитині), та й саму цю дитину років так через ...надцять, коли в неї вже будуть власні діти (а також чесноти й вади, які вона може їм передати – або не передати). Одразу кілька дорослих портретів «заховано» в кожному дитячому портреті Віри Крутіліної, варто їх лише надивитися й намислити, – ось що намагається сказати нам художниця назвою своєї виставки!

Віра Крутіліна. Ліза із татом. Полотно, олія. 2008. Картина, що з технічних причин не втрапила на виставку

Хто ж тоді оте сонячне дитя за колоною, яке не відає жодного різкого мазка? Це Елі – дівчинка з казки! Так, це героїня повісті «Елі й Рару» славетного грузинського казкаря Ґурама Петріашвілі. Цю книжку з ілюстраціями Віри Крутіліної (на яких вона, до речі, в образах дорослих героїв повісті намалювала багатьох відомих українських митців – акторів, поетів, художників) можна придбати тут же, на виставці. У ній розповідається про дивовижну дружбу дівчинки і слона; про те, як за допомогою багатьох добрих людей дівчинці вдається врятувати слона від неволі; про те, що навіть лиходії, знайшовши в цьому житті себе, пізнавши своє справжнє призначення, можуть несказанно змінитися...

Так, це казка – але в ній, як і в кожній справжній казці, набагато більше життєвої правди, ніж це може видатися на перший погляд. Принаймні крізь призму цієї казки набагато виразнішим, очевиднішим стає те, що хотіла нам сказати художниця своїми дитячими-не-дитячими портретами. Досить лише захотіли – і ми її почуємо...

 Іван АНДРУСЯК

 

УСІХ ДРУЗІВ КАТОЛИКІВ І ПРОТЕСТАНТІВ ЩИРО ВІТАЮ З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!!!

Хуууу... Дні якісь такі втомливі пішли: ледве впораєш одне - маєш тобі десять!
Оце нарешті дійшли руки до ЖЖ - і тут мене чекало одразу  кілька дуже приємних сюрпризів!!!
Мій вірш - оцей: http://dyskurs.livejournal.com/26271.html - із подачі Єлєни Марінічевої переклав російською не лише Лєонід Сорока (отут: http://dyskurs.livejournal.com/26867.html), а й ще кілька поетів. 
Я подумав, що буде неправильно, якщо ці переклади залишаться в коментах - тому виношу їх окремим постом.

Отож:

Переклад шановної gtufc , про яку знаю, на жаль, лише те, що її звати Елла:

Зима, вплотную подойдя к людским творениям –
трубе, дымом дарящей, и дымам - трубою ,
обветрила лицо – себе лицо обветрила –
людей как будто бы напомнив вдруг собою.

Мы сами по себе – и греемся – и всё
то, что в печи кипит, и булькает, и варится -
всё это сами мы – взболтали и расплавили -
и дым его несёт...несёт...несёт...несёт...

А оце - переклад шановної olenya_lli :

зима, что подошла впритык к нашим творениям –
как к дыму из трубы и трубам из дымов –
обветривает лик – себе – сопротивлением,
становится похожей на нас… только без слов

мы ж сами по себе* – и греемся – и всё,
что варится-кипит в печи, что преумножено –
все это тоже мы – растаяв, растревожили,
и – дымом все несет… несет… несет… несет…

*варіант:  а мы себе одни (?)

І ось - переклад шановної Любави Малишевої, в ЖЖ lubava :

пришедшая зима, к твореньям нашим льнущая -
и к дыму дымаря, и к дымарю из дыма -
обветренным лицом склоняется - по случаю
от человеческих черты неотличимы

а мы сидим одни - и греемся - и всё,
что на печи фырчит, клокочет, закипает-
разворошили, растревожили мы сами -
и дым его несёт, несёт, несёт, несёт...

Дуже-дуже-дуже дякую всім! Кожен переклад "виловлює" в тексті щось нове навіть для мене!

День взятия Измаила!

Чогось останнім часом тягне на різні види "срачу" в жж. Але паралельно зробила цікаві висновки.
Проти аборту виступає статистично більше чоловіків, аніж жінок, а жінки, якщо самі проти аборту, намагаються довести, що у кожної людини є вибір і їй самій вирішувати. Тобто жінки навіть коли проти, не такі категоричні, як чоловіки. Ну й логічно, не їм же ж дітей народжувати)
Тема гомосексуалізму. Проти гомосексуалізму гостро виступають саме чоловіки) Отже нам нічого боятися і нація не вимре) Ілі как? ;)

А вот и я. Провел два дня в Святогорске в теплой компании донецких и киевских журналистов. Считаю сей традиционный визит весьма полезным с точки укрепления дружественных связей, а также подготовки донецкого выпуска.

На всякий случай скажу, что Святогорск, он же Славяногорск это такое совершенно дивное место между Харьковом и Донецком, которое я нежно люблю с детства. Снег, воздух, хорошая компания - мы славно поработали и славно отдохнем!

Результаты общения с Алексеем Михайличенко и его штабом - уже бывшим - будут приведены в "Футболе". Вы же знаете, я очень не люблю плясать на косточках, а потому постараюсь быть максимально спокойным и даже доброжелательным.

Завтра же вечером собираюсь в шоу Анны Безулик, будем стебаться о политике. Если не передумаю, конечно, меня приглашать.

Александр Алиев - 8 миллионов евро плюс 20 процентов от трансферов, но нужно еще подписать персональный контракт. Не исключено, что зимой "Динамо" не будет брать никаких новичков - из-за отсутствия еврокубков

Знаєте, я от що подумала. Наші люди розучились вірити в "дива". Пишу в лапках, бо то навіть до див не дотягує. Он була в магазині. А там камери схову з монетками: тобто треба кинути 50 коп. і тоді замок працює. У мене вдома завелась велика купа монеток, чомусь у супермаркетах саме мене оминає прохання знайти копійки, того коли я відкривала камеру схову, а туди підійшли якісь жіночки, щоб лишити речі, я з радістю хотіла їм віддати свої 50 копійок, вбивши таким чином двох зайців: допомогти + позбутись частини тих копійок, які в мене вдома лежать. Чомусь тітоньки не оцінили, знайшли свої 50 копійок і потім дивились на мене, як на блаженну. К чєму би ето?)

Велика сила ЖЖ - об"єднує не лише людей, а й стихії!

Оце щойно - геть несподівано, і від того ще приємніше! - шановна Єлєна Марінічева, вона ж emarinicheva , звернула мою увагу на те, що перепостила в своєму журналі мій текст про зиму - оцей ось: http://dyskurs.livejournal.com/26271.html - і запропонувала друзям перекласти його російською. 
І шановний Лєонід Сорока, він же lsoroka , ось як на цю пропозицію відгукнувся:

приблизилась зима к тому, что нами создано -
и к дыму из трубы и к трубам из дымов -
морозит лица нам - её лицо морозное
как женское лицо за окнами домов

мы ж сами по себе - своей судьбою правили
и всё, что на печи кипит который год -
всё размешали мы, разбили и расплавили -
и это зимний дым несет… несет… несет…

Направду, я щасливий!

Ми з радіожурналісткою Ганнусею Короненко читаємо "Зайчикову книжечку" в рамцях дитячої програми "Медвіну". Дякую sevama за світлину



Між іншим, дівчата з "Гранів-Т", які працювали на ятках видавництва на "Медвіні" й в Українському домі, кажуть, що саме "Зайчикова книжечка" була цього разу на обох виставках "хітом продажів"!

зима, що підійшла впритул до наших витворів –
до диму з димаря і димаря із диму –
обвітрює лице – собі лице обвітрює –
і схожою стає – здається – на людину

а ми собі самі – і гріємось – і все,
що у печі кипить і вариться і булькає –
усе це ми самі – розтали і розбурхали –
і дим його несе… несе… несе… несе…

From Yelle university

vse-http://picasaweb.google.com/Olga.Shinkarenko/YelleUniversity#

From Yellowstone national park

bolshe-http://picasaweb.google.com/Olga.Shinkarenko/YellowstoneNationalPark#